All inside us

Сегодня хотелось бы поговорить про эмоциональное выгорание. Разговор будет не простой. Сам феномен эмоционального выгорания я предлагаю рассмотреть в контексте состояния молодых мам (так уж вышло что именно в этом контексте я рассматривала этот вопрос на днях). Но уверяю вас, что ряд приемов и техник, описанных сегодня, будут актуальны не только в вопросах родительства и не только мамам. И так… Моей малявке недавно исполнилось 4… месяца J Это «ой как не много» и «ого сколько» одновременно. Так уж вышло, что с мамочками я общалась достаточно много еще до рождения дочки. Многие были моими клиентками, но также встречались знакомые, соседки, коллеги, друзья и т.д. Мнения про родительство ходили разные. Одни кричали на каждом углу что «ДЕТИЭТОСЧАСТЬЕ», другие сетовали на сложную родительскую долю. Но особенно интересно стало, когда я сама оказалась в положении барышни-шарика J «Наслаждайся, тебе пока легко. Вот на последнем триместре почувствуешь «всю прелесть беременности»» -

«Як можна так вчитися?!». У її голосі чувся розпач та розчарування. Нотки образи змушували повітря немов дзвеніти. Він сидів перед книгою обхопивши голову руками і не підводячи очі. «Читай ще раз!» - суворо промовила вона.  Він слухняно виконував завдання та нічого не виходило. Літери немов розбігалися у різні сторони. «Ні! Знову не так! Зберися! Ти ж не дурний! Але ти жах який лінивий!» - вона кричала від роспачу. А він… Він мовчки сидів в той час як сльози крапали на сторінки такої вже ненависної книги… (із спогадів мого друга) Останнім часом я багато пишу на своїй сторінці у Facebook . Та це не дивно. Ще з малечку я багато писала.  Спочатку загатки, які сама вигадувала, потім вірші і прозу. Особисті щоденники, ессе, роздуми… Я і досі потихеньку продовжую свою творчу діяльність. Та, як ви (ті хто то читає) могли помітити, з граматикою у мене стосунки досить важкі. Хтось скаже – лінь, хтось – безграмотність і неосвіченість… А я скажу особливість, яка має свою назву – дислек