All inside us

«Як можна так вчитися?!». У її голосі чувся розпач та розчарування. Нотки образи змушували повітря немов дзвеніти. Він сидів перед книгою обхопивши голову руками і не підводячи очі. «Читай ще раз!» - суворо промовила вона.  Він слухняно виконував завдання та нічого не виходило. Літери немов розбігалися у різні сторони. «Ні! Знову не так! Зберися! Ти ж не дурний! Але ти жах який лінивий!» - вона кричала від роспачу. А він… Він мовчки сидів в той час як сльози крапали на сторінки такої вже ненависної книги… (із спогадів мого друга) Останнім часом я багато пишу на своїй сторінці у Facebook . Та це не дивно. Ще з малечку я багато писала.  Спочатку загатки, які сама вигадувала, потім вірші і прозу. Особисті щоденники, ессе, роздуми… Я і досі потихеньку продовжую свою творчу діяльність. Та, як ви (ті хто то читає) могли помітити, з граматикою у мене стосунки досить важкі. Хтось скаже – лінь, хтось – безграмотність і неосвіченість… А я скажу особливість, яка має свою назву...

Сьогодні поговоримо про жертви. Та перш ніж почати привиділося… *** Ніч була тиха. Легенький вітерець, ніжно торкаючись дерев, шипотів таємниці світу цього і лише посвячені могли зрозуміти його древню мову. Час від часу, над пишним гіллям пролітали тіні тріпочачи крилами. Ту містичну тишу порушувало тихеньке потріскування. Там, за покручами гілля та чагарниками, посеред галявини стовпом палало багаття. Долаючи темряву, воно тягнулося до зірок, немов прагнуло показати власну силу, довести, що яскравіше їх холодного сяйва і теж здатне достукатися до небесних воріт і до самого бога. Він сидів поруч. Підкинувши ще трохи гілок до багаття він потягнувся до старої шкури. У ній, охайно загорнутими лежав його скарб – його пожертва. Сьогодні особлива ніч. Повний місяць визирнув за верхівками дерев. Пора. Старий чоловік вдягнув обрядову накидку зроблену зі шкури та пір'я. Звук барабану розірвав тишу і слідом полинула давня магічна пісня. Вона лелася струмочками наповнюючи тишу, с...

Одного дня до мене у консультаційну завітав клієнт. Якби мені треба було б його описати двома словами я б назвала його «містер-успіх». Хороша фізична форма, одягнутий у стилі smart casual , посмішка на всі 32 білосніжні зуби. Від нього просто віяло впевненістю та досягненнями. До мене він прийшов по рекомендації. Це, напевно, була єдина причина через, яку він взагалі вирішив мати зі мною справу, бо, як пізніше виявилося, його дуже здивував мій вік (а я його молодша), зовнішній вигляд (светр, джинси і кеди) і відсутність, цитую, «лоску». Під лоском мій клієнт мав на увазі наявність бажання продемонструвати всі наявні у мене дипломи, сертифікати і статті, візитівки на дорогому папері і 20 хвилинний монолог на тему «чому я найкраща». Замість того він зустрів трошки сонного психолога (бо була 08.00 ранку і про зустріч ми домовилися напередодні у вечері), який допивав другу філіжанку кави і при знайомстві фактично весь опис у стилі «про себе» умістив у фразі «Доброго ранку. Мене звати Н...

Як же ж бавить кошенята, щоб лягло скоріше спати?:) Отже… Для того, щоб ваш котик міцно спав всю ніч варто дотримуватися декількох правил. 1.        Щоб котик спав у ночі, вдень його треба гарно вигуляти! Треба багато рухатися, проводити час максимально активно і бажано на свіжому повітрі (хоча б з відкритими вікнами чи на балконі). Гратися в активні ігри і отримати багато вражень J 2.        Щоб котик солодко спав його слід багато обіймати, цілувати у носика і пестити J 3.        Погладьте свого котика. Пригорніть до себе. Ласкаво поговоріть з ним. Спробуйте зменшити активність перед тим як іти спати (приблизно за 2 години). 4.        Гарно погодуйте котика. Смачна вечеря завжди і всіх змушує позіхати J 5.        Покладіть свого котика у його місце для сну. Ніжно погладьте його і розкажіть спокійним голосом що вже пора...

Сьогодні хотілося б поговорити про дороги… За останні півтора місяці я стала співвласником чотирьох колісного дива і навіть навчилася ним керувати. І до речі, не хочу хвалитися, вмію керувати ним навіть однією рукою! І зветься це диво просто… дитячий візочок J Не зважаючи на те, що цей транспортний засіб ні разу не авто, я вже встигла полюбити всім серцем і укравтодор і комунальні служби. І це враховуючи те що візочок у нас компактний (легко поміщається в пасажирський ліфт житлового будинку), легкий (люлька важить біля 3х кг), і маневрений. Але… завжди у нашій країні є те але… Той факт, що наші дороги входять до всеукраїнського атракціону «Українські ямки» і займають перше місце в світі по профілактиці засинання за кермом вже нікого не дивує. Якось живемо з цим. Важко тільки проходить адаптація після Європи (бо до хорошого звикаєш швидко). Та наприклад наші велосипедисти мають змогу тренуватися для катання у горах і на диких лісових дорогах у місті без перешкод. Велосипедни...