All inside us

«Як можна так вчитися?!». У її голосі чувся розпач та розчарування. Нотки образи змушували повітря немов дзвеніти. Він сидів перед книгою обхопивши голову руками і не підводячи очі. «Читай ще раз!» - суворо промовила вона.  Він слухняно виконував завдання та нічого не виходило. Літери немов розбігалися у різні сторони. «Ні! Знову не так! Зберися! Ти ж не дурний! Але ти жах який лінивий!» - вона кричала від роспачу. А він… Він мовчки сидів в той час як сльози крапали на сторінки такої вже ненависної книги… (із спогадів мого друга) Останнім часом я багато пишу на своїй сторінці у Facebook . Та це не дивно. Ще з малечку я багато писала.  Спочатку загатки, які сама вигадувала, потім вірші і прозу. Особисті щоденники, ессе, роздуми… Я і досі потихеньку продовжую свою творчу діяльність. Та, як ви (ті хто то читає) могли помітити, з граматикою у мене стосунки досить важкі. Хтось скаже – лінь, хтось – безграмотність і неосвіченість… А я скажу особливість, яка має свою назву...

Подобно Еве и Лилит, мы часто делим женщин на «правельных» и «не правельных». Осуждая одних и вознося других. Мы превозносим жертвы женщин, таким образом формируя бесконечный шлейф с долгов, пронизывающий целые поколения.   Что такое быть девушкой в нашей стране? Хотя нет, не так. Что значит быть женщиной на пост совецкой территории? Не знаю, как у вас, у меня складывается не самая приятная картина, когда я думаю об этом. В нашем обществе мир выткан из противоречий, подмены понятий, не настоящих ценностей и выбора без выбора. И самое грустное то что это очень сильно влияет именно на женщин. Что значит быть женщиной? Каково быть девушкой? Эти вопросы очень сложны по своей сути, но их еще усложняет и общество каждый раз подкидывая новые и новые дрова в костер, на котором за любое отклонение от «общепринятого» женщину готовы спалить как еретика.  А с чего все начинается? ... С самого начала… Ты еще маленькая, активная девочка. Любишь бегать, играть в мяч, в куклы, машинк...