"Кому он такой будет нужен?" або Весна
Весна прийшла і це стало відчутно зразу. Хоча і зими то практично у нас і не було. На вулиці було сонячно, тож я вирішила що допрацюю вже пізніше, а зараз, поки ще сонечко пригріває ми з донею проведемо трохи часу на свіжому повітрі. Гуляли ми довго. Все ходили і досліджували околиці берега річки на предмет цікавинок і весняних відкриттів. Та минуло години 2 і Віра повела мене до алеї де рядочком вишикувались лавочки. Втомилася видно дитина. Тож ми сіли. Я дістала планшет і користуючись можливістю переглядаля робочу пошту та робила нотатки по роботі. А Віра тим часом знайшла уламок кори дерево і з завзятістю археолога копала грішну землю. Кожен з нас думав про своє. Та у той же момент ми насолоджувались тишею, цвіріньканням пташок та теплом сонечка. І ось на практично порожньому березі з'явилася пані з малим хлопчиком. Пані була дуже не характерна для цієї місцини. Довге (схоже нарощене) розпущене волосся, біле пальто до колін, світло-блакитні (майже білі) штани і білі чоботи на ...