Коли пасажир таксі Котик

Сьогодні я якось дивуюсь ситуації з таксі. Можливо я якась занадто яскраво виражена любителька тварин та мене чомусь дуже обурює пропозиція водіїв повести мого кота (самого любого і самого бусінку) у багажнику авто.  Може я не права? Може мені хтось пояснить чому то нормально? Та поки що я не можу зрозуміти як можна вести кота у переносці у закритому багажнику як якусь річ. Він же ж живий! Він може перелякатися, панікувати…

Коротше, трохи деталей.

Ми з Рев’ю збиралися додому. Викликала я таксі. Їхати нам від 40 хв до години. Викликали Uber. Таксист завершував поїздку в 5 хвилинах від нашого місцезнаходження. Набрав. Перепитав у якому напрямку я їду. Я сказала, що у напрямку лівого берега і перепитала чи є у нього алергія на тварин. На моє питання чоловік, а точніше Олександр, якщо вірити Uber, відповів що взагалі то він везе людей а не тварин. Я сказала що зі мною буде кіт. Він у переносці. Але якщо ви не можете нас вести я можу відмінити замовлення і пошукати іншу машину.

Тут хотілося б звернути увагу що я говорила спокійно і ввічливо, бо ж на справді є люди у яких алергія і вони звичайно мене вести не можуть. Є ті хто просто не хоче вести пасажирів с тваринами. То життя. Я розумію що не всі люди люблять котиків як я і то норма.

Отже, продовжуємо. На мою пропозицію відмінити поїздку водій каже «ми можемо повести кота у багажнику». Для мене ця ідея була м’яко кажучи неприйнятною. Та я стримано відповіла що вести свого улюбленця у багажнику я не буду і тоді справді краще викликати інше авто. Тоді водій каже «добре, тоді везіть кота у руках». Я здивувалася. У мого кота є декілька переносок. Просторих, якісних, орієнтованих на перевезення у літаку. Цього разу він їхав у рюкзачку cosmopet (хвилинка реклами http://cosmo.pet/ - дуже кльові рюкзачки) і тримати тому його ще й на руках якось не логічно. Можливо тому я знову повторила що кіт буде у спеціальній переносці. Та водій наполягав щоб я везла його на руках. Я погодилася.

Отже сідаємо ми у авто. Я кладу свою сімку поруч. В’юшу у рюкзаку ставлю собі на коліна і ми поїхали. За час поїздки ми не сказали один одному ні слова. В’юша мирно спав у своєму рюкзаці, як завжди. Але ця ситуація як на мене все ж таки дивна.

Насправді, треба було не розводити дискусію а просто шукати іншу машину, та я щось зависла.

Мене здивувала реакція людини. Просто якщо ти не хочеш вести пасажира с твариною бо у тебе алегрія чи просто не любиш тварин то нашо викручуватися вужом. Можна мирно розійтися і не робить один одному нерви. Якщо тебе дратує шерсть у салоні то тримання переноски на руках ситуацію не вирішить. На мені шерсті мого кота стільки ж як і на переносці ззовніJ А вести тварину у багажнику – не гуманно!

У результаті оцінила я водія чесно кажучи не дуже.

Можливо я не права. Можливо ви розумієте щось краще. Може я схиблений котолюб. Та ця ситуація насправді  мене обурила та засмутила.

P.S.: Гріє душу тільки те що частіше зустрічаю нормальних водіїв.

Всім Мур